Підконтрольний Росії Київський районний суд міста Сімферополь почав арештовувати українських моряків, захоплених у полон росіянами у нейтральних водах. До 25 січня 2019 року вони будуть знаходитись під вартою. Суд окупантів звинувачує їх в порушенні морських кордонів за статтею 322 Кримінального кодексу Росії.
Тому зараз постає питання: яким чином ми можемо їх звільнити та які правові інструменти можна залучити для їхнього захисту.
Росіяни спеціально перевезли українських моряків в окупований Крим, а не на континентальну Росію, щоб унеможливити приїзд представників офіційного Києва
Відео дня
Складність ситуації полягає у тому, що росіяни спеціально перевезли українських моряків в окупований Крим, а не на континентальну Росію, щоб унеможливити приїзд представників офіційного Києва. Справа Сєнцова та інших політичних в’язнів Кремля зовсім інша, адже їх судили на території Росії.
Тому, на жаль, наразі моряків не можуть відвідати рідні, адже приїхати в Крим непросто. Немає доступу до них і представникам дипломатичних інституцій України, окрім Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової, та й то, в супроводі міжнародних організацій. Єдиний зв’язок з моряками – через їх адвокатів. Тому поки що залишається сподіватись на майстерність захисників та очікувати на присутність і тиск на росіян міжнародних організацій, наприклад, Червоного хреста.
Крім того, Україна може використовувати перевірений міжнародний тиск та вимагати економічних санкцій.
Росія не є поступливою щодо міжнародного тиску, це чітко видно зі справи Олега Сєнцова та інших політичних в’язнів. Держава, яка системно порушує міжнародне право і самостійно встановлює свої закони, які б мали узгоджуватись також з сусідами, не буде слухати сторонніх
Слід також зазначити, що офіційний Київ вважає захоплених моряків військовополоненими, адже з боку Росії мав місце неприхований акт військової агресії, наслідком якого і стало захоплення українських кораблів з персоналом на борту.
Чи є шанси на звільнення у цьому випадку? Є, але не великі. Росія не є поступливою щодо міжнародного тиску, це чітко видно зі справи Олега Сєнцова та інших політичних в’язнів. Держава, яка системно порушує міжнародне право і самостійно встановлює свої закони, які б мали узгоджуватись також з сусідами, не буде слухати сторонніх. Та й до вічної «стурбованості» міжнародної спільноти нам не звикати.
Вплинути на ситуацію міг би Радбез ООН, однак вето Росії більш, ніж очевидне. Єдине, коли Росія не матиме права вето, це коли вона буде визнана стороною конфлікту. Пункт 3 статті 27 Статут ООН говорить, що «сторона, яка бере участь в конфлікті, має утриматись від голосування під час прийняття рішення на основі Глави VI і на основі пункта 3 статті 52».
Тому зараз єдине, що залишається робити Україні для звільнення бранців, в черговий раз єднати світову спільноту довкола проблеми незаконного арешту та суду над українськими моряками, оскільки вони перебували у водах акваторії, яка, згідно з міжнародною угодою України та Росії від 2003 року, є акваторією для вільного користування як Росії так і України. Факт порушення Росією цієї угоди більш, ніж очевидний.
Тут окремо слід розуміти, що правові інструменти все одно можуть не спрацювати. А ось економічні інструменти тиску можуть відіграти потрібну роль.
Оскільки військовий конфлікт на морі стався біля кордонів НАТО, це вже не локальне з’ясування стосунків, а претензія на геополітичний контекст
Ще один сценарій, який уможливить звільнення українських моряків, може настати внаслідок прямих переговорів України та Росії. Це може бути, наприклад, обмін військовополоненими. Однак успіх такого сценарію залежить від статусного і потужного посередника переговорів. Цим посередником може виступити США або Туреччина. Оскільки військовий конфлікт на морі стався біля кордонів НАТО, це вже не локальне з’ясування стосунків, а претензія на геополітичний контекст. А, зважаючи, що він може покласти початок подальшій ескалації і агресії на морі Росії щодо України, це може зачепити і сусідні країни.
Адже Росія не попрощалась з планами щодо контролю акваторії не тільки Азовського, але й Чорного морів.
Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro
